"неформали" - дуже широке поняття. Вони зовсім не обов'язково виділяються атрибутикою і всім протистоять. "Неформал" - це буквально учасник якоїсь неформальної організації чи неформального руху. А таким зовсім не обов'язкові посвідчення з печатками, досить об'єднуючою ідеї. Приміром, наприкінці 90-их Україну захлюпнула хвиля популярності "Скрябіна", і практично в усіх великих містах з'явилися фан-клуби, котрі доволі активно співпрацювали. Їх учасники були справжніми неформалами. Вони називали себе "скрябонуті", а тих, хто потрапив у рух явно випадково і переймався лише зовнішньою стороною діяльності - "недоскрябками". Полтавські скрябонуті збиралися по четвергах біля ТРК "Лтава" (на Фрунзе), збирали всіма правдами й неправдами будь-яку інфу і будь-які нетиражовані раритетні записи для подальшого розповсюдження у своїх колах, пробували випускати власну газету. Одного разу їх навіть на телебачення запросили, для знайомства. Так от, скрябонуті хоча й були неформалами в повному розумінні слова, зовнішнім атрибутам уваги практично не придавали (лише дехто носив зображення павутинки, ото і вся символіка) і проти суспільних норм не виступали - вони просто слухали свої пісні і знаходили в них свою філософію. Своїм снобізмом і взагалі по духу вони були близькі до готів.